… зараз я знаю, що наш світ не більш постійний, ніж хвиля, що здіймається над океаном. Якими б вони не були, але свої перемоги та поразки ми маємо пережити, бо дуже скоро підніметься нова хвиля, але це буде вже нова історія…
Людство йде вперед, удосконалюючи свої сили. Все, що недосяжно для нього тепер, колись стане близьким, зрозумілим, тільки треба працювати, допомагати всіма силами тим, хто шукає істину.
З якого віку починаєш прокидатися втомленим?
Батьки, - сказав Гаррі, - не повинні кидати дітей, якщо... якщо їх не примушують.
Чи бачили його в той момент? Хоч би оком моргнув. А ось я... я тільки мріяти можу про такий вираз обличчя, щоб повна байдужість і нуль емоцій.
Як всякий пережитий досвід, який накладає свій відбиток на нас до кінця днів, я виявив себе розірваним зсередини, випотрошеним і четвертуваним. Це було результатом того, ким я був у житті і навіть більше: ким я був, коли співав і гасив овочі для своєї сім'ї та друзів у неділю; ким я був, коли прокидався холодними ночами і нічого не хотів так сильно, як теплий светр, дістатися до письмового столу і написати про людину, кого, як я знаю, ніхто не знає, але яка насправді була мною; ким я був, коли бажав бути голим поруч з іншим голим тілом, або коли я жадав виявитися єдиним у світі; ким я був, коли відчував кожну частинку свого тіла в нескінченності один від одного, і кожна частинка при цьому присягалася, що все ще належить мені.
Не всякий, хто б'є, ворог: є батьківські покарання.
Я і себе тепер відчувала тільки через тебе. Моя шкіра існувала тільки там, де ти її торкався
Якби мені запропонували вибирати, усьому світові провалитися, чи мені чай пити, я б відповів, що краще всьому світові провалитися, а мені щоб пити чай.