Ти йдеш туди, де він може бути або де бував, робиш вигляд, що все справді добре. Але себе не обдуриш — насправді це жахливо, і дуже боляче. І можна як завгодно добре виглядати, купити нове плаття, зробити нову зачіску, тугу в очах не прибере ніякий макіяж.
Ніхто не шукав звісток від Бога у поштовій скриньці, тільки в книзі. Особливо в дорогій книзі, переплетеній у шкіру, із позолоченим корінцем.
Починайте, представляючи кінцеву мету.
Північ - це секрет самого часу, дня, що йде в історію, поки ми спимо, дня, який не повернеться більше ніколи.
Це зовсім не схоже на кохання з першого погляду. Це швидше... як тяжіння. Коли бачиш її, сили землі перестають тримати тебе. Тільки вона тебе тримає. І все, крім неї, втрачає своє значення.
Мені здається, цього злодія всіх задумів і пригод не тільки посередньому, а й найпрекраснішому історику порядно описати навряд чи вдалося б; якого всі вигадки не від розуму і військового розпорядку, а від зухвалості, випадку та удачі залежали.
Діти, яких не визнають їхні батьки, жорстоко страждають. Але куди більше страждає батько, якого хоче визнавати його дитини.
Пам'ять узагалі дивна штука. Здавалося б ця подія залишиться з тобою назавжди, але минає якийсь час і ти бачиш її, як через каламутний ілюмінатор. Якісь фігури на секунду виникають з небуття і зникають, і ти не встигаєш побачити їхні обличчя. Або зосередившись ти бачиш одну людину та її обличчя, але події навколо занурюються в сутінки.
І ця внутрішня гра світла стає другою біографією, реальнішою, ніж зовнішня. Тому що кожен такий світловий спалах перемагає час, показуючи, що його немає.