М'яз, який не працює, атрофується. Адже хоробрість це м'яз, незалежність це м'яз, амбітність це м'яз.

Ми всі хлопчаки, схиблені на війні. Хіба ми йшли до училищ заради того, щоб перевіряти, як у солдатів чоботи вичищені? Ні, ми йшли до училищ як романтики війни.

Атака в лоб дуже легко може закінчитися зламаною шиєю.

Не мучся, все це умовності. Їх придумали люди, які не мають  гостроти розуму. Їм треба завжди їсти за одним столом і тримати зубні щітки в одній склянці, щоб щось означати один для одного. У нас все буде інакше.

Соціалізм не гірший за капіталізм, тільки його погане звернене зовні, тому ми й охрестили його поганим.

– Патріот із тебе так собі, – зауважила Тесса. – Хіба не ти щойно вдавався до спогадів про уельські гори?
- Патріот?! - Вілл гидливо скривився. – Знаєш, що таке справжній патріотизм? На згадку про батьківщину я наколов уельського дракона прямо у себе на…
– Сьогодні ти просто в ударі, чи не так, Вільям?! - Перебив Джем, хоча той і не збирався закінчувати фразу.

Я щасливий на кілька годин.

Думки вмираючого визначають його подальшу долю, бо такий закон природи.

Якою жахливою є доля звичайної, абсолютно нормальної людини: її життя дозволяється словником тямущих слів, побутом надзвичайно ясних вчинків; ті вчинки тягнуть його в далечінь безбережну, як суденце, оснащене і словами, і жестами, виразними - цілком; якщо ж суденце то ненароком налетить на підводну скелю життєвої невиразності, то суденце, налетівши на скелю, розбивається, і миттєво тоне простодушний плавець... Господа, при найменшому життєвому поштовху звичайні люди позбавляються розуміння; ні, божевільні не знають стільки небезпек ушкодження мозку: їх мізки, мабуть, зіткані з найлегшої ефірної речовини. Для простодушного мозку непроникне зовсім те, що ці мізки проникають: простодушному мозку залишається розбитися; і він – розбивається.

Кохання — та дивна міць, що ставить людину нарівні з богами.