Якби ми були здатні не думати про наші проблеми, ми були б щасливою расою.

1922–1957… Ціле життя укладено у цьому тирі між двома цифрами. Вхід та вихід. А ми заповнюємо те, що всередині. Народжуємося, плачемо, сміємося, їмо, випорожнюємося, рухаємося, спимо, кохаємося, сваримося, говоримо, слухаємо, ходимо, сидимо, лежимо… і вмираємо. Кожен вважає це чимось унікальним, надзвичайним, але насправді у всіх одне й те саме.

Вона не знає, чого вона  більше чекала: цього зізнання чи цієї ночі.

— Любов до жінки гарантує тобі успіх у всьому.
— Так, добре тобі, ось у мене чудова жінка, а справи не дуже.
— Значить, ти її не любиш.

Засинаю з думкою про те, що моє життя реально почнеться завтра або післязавтра, або післязавтра, принаймні скоро (адже це неминуче трапиться).

Марність - така визначальна характеристика геніальності. Геніальність випадкова та унікальна. Геній самотній; він з'являється дуже рідко, щоб зустріти подібного до себе.

Він не забув. Але завжди пам'ятав, що мав забути.

У двадцяти трьох сценах«Бориса Годунова» виразно і історично вірно показана еволюція настроїв народу в зображувану епоху: спочатку політична байдужість, інертність, потім поступове наростання невдоволення, що все посилюється і, нарешті, народне повстання.

Коли ти слухаєш гарну музику, або дивишся на велику картину, або присутній на виступі великого танцюриста, все це знаходиться поза тобою, але аж ніяк не перешкоджає радості, яка народжується всередині тебе. Танець може розбудити сплячі в твоїй душі якості, і вона теж танцюватиме.

Всі люди були кимось колись вимовлені вголос.