Живи швидко, помри молодим і забери з собою в могилу стільки, скільки зумієш.

Спочатку біле прекрасне полум'я — любов. Потім чорний - біль.

... ми не лінивіший Європи, ангелок мій, а тільки як ударить наша континентальна зима, то мимоволі тягне росіян до себе стародідівська, напрокидана лежанка.

Якщо я піду і долиною смертної тіні, не злякаюся зла, бо Ти зі мною.

Скільки людей подорожує за межі власних горизонтів!

Глибини серця відомі мені, і знаю: позбавивши злодія від злиднів, я не позбавлю його від бажання красти, і засуджую занепокоєння, що штовхає злодія на злочин. Він помиляється, думаючи, що зариться на чуже золото. Золото світиться, як зірка. Любов, нехай навіть не знає, що вона - любов, потребує тільки світла, але не в силах людських привласнити собі світло. Мерехтіння зачаровує злодія, і він робить крадіжку за крадіжкою, подібно до божевільного, що відро за відром вичерпує чорну воду джерела, щоб схопити місяць. Злодій  краде і в скороминуще полум'яоргій жбурляє порох викраденого. І знову стоїть у темряві за рогом, блідий, немов перед побаченням, нерухомий зі страху злякати, сподіваючись, що саме тут він знайде одного разу те, що вгамує його спрагу.

Дружба, власне, складається із спогадів та звичок.

Беріться - тільки обережно.
Але ви, суперники в коханні,
живіть дружно, якщо можна!
Повірте мені, друзі мої:
Кому долею неодмінною
Дівоче серце судилося,
Той буде милий на зло всесвіту;
Сердитися безглуздо і смішно.

... Завжди треба зберігати свою гідність.

Коли все втрачаєш, то більше втрачати нічого.