Нудьга – наш єдиний ворог, а ненависть до ворога – єдиний від неї порятунок…

Люблю Нью-Йорк улітку, в другій половині дня, коли він зовсім порожній. У ньому тоді є щось чуттєве, перезріле, ніби варто підставити руки - і в них почнуть валитися дивовижні плоди.

Решта не має значення. Настане день, коли їхня любов відродиться.

Дитинство це те, що ми втратили в часі, але зберегли в собі.

Зустріч старих коханців — досить тривіальна ситуація, в якій обоє відчувають незручність. Обидва не знають, чи варто знову відкривати давно зачинені двері, чи бажає інший пробудження сплячих почуттів, чи хоче все залишити як є.

Мені набридла система, за якої хтось багатший, тому дістається найпрекрасніша дівчина, за якої митець без постійного доходу змушений продавати свій талант ґудзичному фабрикантові.

... Ми вносимо в доросле життя звички своєї сім'ї і часто таким чином проблеми нерозуміння, докорів, та й силового вирішення суперечок перетікають із сім'ї в сім'ю.

- Гірка річ - влада, - сказав він.
— У будь-якій величі є своя частка жовчі, — заперечив Маріньї, — і Ісус Христос це знав.

Але повернемось до літератури. Відразу після революції спостерігалася наступна картина. Це місце виявилося вакантним. Керівники більшовиків не лаптем щи хлібали. Вони чудово розуміли: голою силою країну не втримаєш. До того ж, що б там про них не говорили, більшовики не були цинічними покидьками, яких хвилювала лише влада сама собою. Не так поводяться тимчасові правителі, зовсім не так. Вони поспішають вивезти за кордон все, що не пригвинчено. Більшовики ж відчайдушно намагалися створити новий світ. І, до речі, не вони розпочали Громадянську війну. Спочатку здавалося – все можна вирішити по-тихому. Не вийшло, звісно. Але річ не в цьому.
Як би там не було, нова владаперейнялася питаннями мистецтва. До речі, не всі пам'ятають, що більшовики відразу взяли під охорону всі палаци, що були пам'ятками архітектури – Зимовий, Царське Село, Петергоф тощо. Для порівняння. Згадайте, наприклад, Версаль та Зимовий палац. Що вражає у французькому палаці – це повна відсутність обстановки – меблів, гобеленів тощо. А знаєте, чому її там немає? Тому що французька революційна влада всю палацеву обстановку розпродала під гаслом«Що взято у народу, то має бути повернено народу». А ось більшовики зберегли.

Ніхто не питатиме в іншого, як справи, якщо руйнується його світ.