«Палицями та камінням можна поламати мені кістки», як співається у дитячій пісеньці... Але якщо хочете завдати комусь по—справжньому глибоку рану, скористайтеся словами.

– Спостерігай за речами, які тобі траплятимуться, бо одна з них може виявитися твоїм майбутнім.

Бачити щось ще не означає це визнавати.

– Хочу запропонувати вам, – тут жінка з—за пазухи витягла кілька яскравих та мокрих від снігу журналів, – узяти кілька журналів на користь дітей Німеччини. По півтинника штука.
— Ні, не візьму, — коротко відповів Пилип Пилипович, зиркнувши на журнали.
Досконале здивування виявилося на обличчях, а жінка вкрилася журавлинним нальотом.
– Чому ж ви відмовляєтесь?
— Не хочу.
– Ви не співчуваєте дітям Німеччини?
– Співчуваю.
— Шкодаєте по півтинника?
— Ні.
– То чому ж?
— Не хочу.

Кімната в мене справді брудна. Її можна назвати«Урбанізація» або«Майбутнє Землі» та проводити за нею дослідження.

Танюшка сама розуміла, що не варто їй скаржитися, що живе вона  благополучніше за багатьох, і все ж зовсім не так, як життя обіцяло її на самому початку. Котрий рік поспіль звичайне, загалом, сіре як дощ існування. Ну а що мало відбутися для неї по—справжньому, вона  й сама не могла пояснити. Щось навколо, звичайно, відбувалося, але саме що нічого особливого. Як завжди.

І не має жодного значення, добре чи погано живе той, хто завдав тобі болю. Тому що цей біль — твій, він  живе в тобі, і це твоя проблема, а не того, хто тобі її завдав... Все одно рано чи пізно ти помреш, і приниження у відповідь не додасть тобі жодного дня життя. І він, твій кривдник, теж помре. Ніщо немає значення.

Ось це і є свобода — відчувати те, чого бажає серце, не переймаючись чужою думкою.

Людина цінна по опору своєму силі життя, — якщо не вона його, а він її на свій лад крутить, — моя йому повага!

Дружба – річ хороша, коли вона  – кохання між молодими чоловіком і жінкою чи спогад про кохання між старими. Але боже збережи, якщо вона  з одного боку дружба, а з іншого — кохання.