– Хочу запропонувати вам, – тут жінка з—за пазухи витягла кілька яскравих та мокрих від снігу журналів, – узяти кілька журналів на користь дітей Німеччини. По півтинника штука. — Ні, не візьму, — коротко відповів Пилип Пилипович, зиркнувши на журнали. Досконале здивування виявилося на обличчях, а жінка вкрилася журавлинним нальотом. – Чому ж ви відмовляєтесь? — Не хочу. – Ви не співчуваєте дітям Німеччини? – Співчуваю. — Шкодаєте по півтинника? — Ні. – То чому ж? — Не хочу.