День інший — лайно все те саме.

Інша людина ось так само, як сова вдень, кидається в житті... Шукає, шукає свого місця, б'ється, б'ється, - тільки пір'я летять від нього, а все толку немає... Поб'ється, зболіє, облиняє весь, та з розмаху і ткнеться абикуди, аби відпочити від маєти своєї...

Кожному необхідно мати людину, якій можна було б усе висловити.

Ненависть до вищих - це мимовільна данина поклоніння нижчих.

Слово красивого і розумного чоловіка - закон.

Рідкісне, можна сказати, задоволення в наші дні зустріти людину, яка щось читає.

— Скільки часу ти міг би кохати жінку, яка тебе не кохає?
- Яка не любить? Все життя.

На жаль! Найжалюгідніше убожество - убожество характеру - часто глибоко приховано і виявляється лише при тривалому спілкуванні.

Як же часом мало треба для щастя... Лише усвідомлення того, наскільки дорогими є ті дрібниці, які ти вважала незначними.

— Не хочу здатися грубим, — заговорив він таким тоном, що в кожному звуку так і прозирала ця грубість.
— …хоча, на жаль, мимовільна грубість, на жаль, занадто часто зривається з язика, — серйозно договорив за нього Дамблдор. — Краще зовсім нічого не говорити, любий.