Наука лише починає розглядати людину як комплексну екосистему. Дослідження в цій галузі поки що на рівні початкової школи, тому найчастіше питань є більше, ніж відповідей.

У тиші вони спіткали ще один ступінь близькості — спілкування без допомоги слів.

Маркіз де Ранрой, мій батько, завжди вчив мене, що доблесть дається нам не від народження. Все залежить від того, що ми зробили в житті.

Цікаво, які грандіозні перепони стоять на шляху до близькості між людьми і як вони розсипаються від одного найлегшого дотику. Достатньо взяти іншу людину за руку певним чином, навіть просто певним чином зазирнути їй у вічі, і світ навколо вас навіки перетвориться.

— Може, ти просто не любиш дітей?

— Цілком можливо. Як і багато людей, які навіть не замислюються, чи потрібні їм діти. Більшість взагалі треба було б позбавити батьківських прав.

— Вибачте за нескромне запитання!

— Коли дуже нескромний, то не питайте.

Хто пожив, та не став поблажливим до інших, той сам не заслуговує на поблажливість. А хто може сказати, що він поблажливості не потребує?

— Знаєте, що врешті—решт закінчить наш світ? — Кажу.

— Холестерин! — сказав Френк Убріако.

— Несерйозність, — сказав я. — Ніхто на думку не бере: що є, що буде, а головне, як ми до такого дійшли.

Чи є у світі інший героїзм, крім героїзму слабких?

…Мудака нічим, окрім мудака, назвати неможливо без втрати сенсу. А сенс — це найголовніше.