Я щаслива і хочу, щоб ти теж був щасливим. Я дуже щаслива. Ти, і тільки ти в мене в думках, коли я прокидаюся і коли засинаю. Іншого нічого не знаю. Я думаю про нас обох, і в голові в мене ніби срібні дзвіночки дзвінять… А іноді – ніби скрипка грає… Вулиці сповнені нами, мов музикою… Іноді в цю музику вриваються людські голоси, перед очима проноситься картина, наче кадр з фільму… Але музика звучить… Звучить постійно…
Найстрашніше те, що колишні стосунки дуже швидко схиляються, перетворюючись на порожню видимість колишнього кохання.
Але я не знала, просто вірила, що зможу знайти щастя в тому, що мені лишилося.
Чому розпад Союзу спричинив таку неймовірну людську аварію? Люди втратили віру у справедливість? Але й справедливості не було. Не було справедливості, а віра в неї була. Але чого люди собі рішуче не уявляли — то це натиску і масштабів майбутньої несправедливості та повної, цілковитої байдужості до їхньої, звичайних людей, людської долі.
Єдиний раз, коли я бачив тата розсердженим ще краще мами. Фред запевняє, що його ліва сідниця так з того дня не повернула собі колишньої форми.
І те, що ми називаємо щастям, і те, що ми називаємо нещастям, однаково корисне нам, якщо ми дивимося те й на інше, як на випробування.
Бувають чоловіки-інтелектуали, вони чомусь завжди худенькі, невеликого зросту, в окулярах. І при погляді на них думаєш: зараз тобі розкажуть щось цікаве про Олександра Третього, читатимуть вірші, виникне духовне поєднання і так далі... А ось про секс зовсім не думаєш... ні, не якщо потім виходиш за них заміж це вже якось само собою виходить, але щоб одразу ж, з першого погляду почервоніти, зблідти, солодко завмерти і подумати:«А як це буде, якщо... ох...» — це ні...
Деколи, щоб підтвердити сказане тобою, треба скористатися словом«ні».
Ти когось хочеш переконати, що закоханий? Але подумай, хіба ж це нормально - бажання демонструвати своє кохання? Мені здається, треба бути тихішим, обережнішим, краще нехай ніхто не знає, адже кохання — таємниця твоя душевна.