-... я не люблю сніг, ясно? Сніг - це круто, коли він йде за вікном, а ти сидиш перед каміном з келихом гарячого пуншу.
- Здається, я жодного разу не пив пунш, - озвався Сем. - Навіть не знаю, як його роблять.
- Я теж, - сказав Дін. - Але пунш мені подобається більше, ніж морозити ноги.

Власне кажучи, навіть не відомо, чи це лікарня спеціалізувалася на поетах і музикантах, чи самі поети з музикантами спеціалізувалися на шизанутості.

У невеликій компанії ніколи не почуваєшся вільно.

Чутлива дівчина, розпалена уявною образою, може назвати людину кривомордою затичкою і все-таки зберегти в свята святих свого серця всю любов і повагу до неї.

На відстані два вершники вже скакали геть від Лувру. То був Ла Моль, а з ним Ортон. Маргарита вказала на них Карлові.
- Що це означає? - спитав король.
— Це означає, — відповіла Маргарита, — що герцог Алансонський може сховати в кишеню шовковий шнурок, а герцоги Анжу та Гіз — вкласти шпаги в піхви: мосьє де Ла Моль сьогодні не піде коридором.

... споріднена душа - це та людина, яка вірить мені, навіть коли всі інші переконані, що я брешу.

Люди живуть у глибокій темряві, здебільшого зовсім не турбуючись про те, куди ж рухається їхня країна, і перебуваючи в твердому переконанні, що з нею ніколи нічого не станеться. Саме така життєва позиція була вихована в більшості населення, і ця позиція прямо грає на руку таємного уряду.

Коли входиш у підвал з денного світла, то в першу мить здається, ніби провалюєшся в чорну криницю. Не видно ні зги. Проходиш кілька кроків на дотик по стінці, а стіна холодна, цегляна, з віковими вибоїнами та щербинками, покритими якимось слизом. І, здається, що спускаєшся не в підвал, а в пекло, в якому живуть чорти і привиди. Страху немає, але піджилки тремтять, тому що не знаєш, що тебе чекає попереду. Гріє лише розуміння того, що в тебе є один сірник, який можна запалити в найкритичніший момент. І чаклунство, яке не залишить тебе у важкі миті.
Дві-три хвилини очі звикають до темряви і стає не так страшно. Іноді відразу мерехтять видимі контури проходу. Ймовірно, це якийсьсамообман, навіювання, а може, і справді від сильної нервової напруги включається те саме бажане котяче око, - пояснити важко. Велике бажання щось побачити. А коли велике бажання, допомагає чаклунство. Можна і на якийсь час стати підвальним котом, не тільки благородним розбійником або мудрим алхіміком. Можна переплавити страх у магію, змусити працювати на себе.

Він уже досяг віку, в якому банальні істини вражають нас своєю істинністю, тоді як у двадцять років вражали своєю банальністю.

Просто буває так - прокидаєшся і думаєш; а навіщо тобі все це? Адже світ такий великий та цікавий. Може ще рано моєму віці заганяти себе в полон відносини? Є все, що тільки можна мріяти! Окрім волі.