Чи бачиш, ми, жінки своїми вимогами і примхами можемо довести чоловіка до грані, до тієї критичної точки, за якою слідує розрив, але головне, вчасно зупинитися і не переходити цю грань. Інакше сім'ї, якою б вона не була, прийде кінець.

Я думав, що світ подарований мені від народження! Світ не дарується – світ купується.

Здавалося б, понеділок має бути початком чогось нового, світлого. Але насправді чомусь виходить так, що він буває лише продовженням старого, і по понеділках ти прокидаєшся з прикрим почуттям, що на тебе чекає лише нудне повторення минулого.

Сонце ще не зникло за горизонтом, але вже зібралося на спокій, а місяць був схожий на снігову сову. Над містом лише на годину здійнявся гігантський дрімаючий птах, ім'я  якого — сутінки.

Дивно, як людині може бути боляче без жодних фізичних причин.

— Цей кулон мій батько подарував матері на весілля, — перебив Джем. — На ньому цитата з "І—цзін", "Книги змін": "Коли двоє єдині, перед ними безсилі навіть залізо та бронза".

... людина стоїть у центрі, не Бог. Бога ніхто не бачив. У людині треба бачити Бога.

Чим марення пояснення — тим ближче до правди.

Совість наша — предмет гнучкий і еластичний — має здатність розтягуватися і застосовуватися до різних обставин.

Йому нерідко спадали на думку розумні думки, але найчастіше заднім числом.