Ненависть і любов — одне й те саме. Все починається з кохання, а ненависть — лише її зворотний бік. Але з цього випливає, що ми маємо рухатися і в іншому напрямку — від ненависті до кохання. Виходить, ненависть — хороша передумова для того, щоб вчитися, змінюватись і наступного разу вчинити по-іншому.
Дисидент – це людина із платним почуттям справедливості.
Існує тільки одна різниця між безумцем і мною. Я не збожеволів.
Так уже влаштовано на світі, що людина, переставши турбуватися про одне, починає турбуватися про інше.
Хороші принципи. Ніколи не буває дуже рано спробувати прищепити їх дитині, і ніколи не буває надто пізно допомогти самому покинутій дорослій людині придбати їх.
Дорікання, образа, навіть наклеп неважко прийняти з посмішкою, але вислуховувати похвали людей, яких зневажаєш, — тяжке випробування.
Навіть найвідчайдушніші пустуни виростають і з часом можуть стати корисними людьми.
Теорія – вивчення правил. Практика – вивчення винятків.
Людина з боку (кожна людина знаходиться в цій позиції по відношенню до всіх інших) судить про становище іншого інакше, ніж той, кого це безпосередньо стосується, або занадто похмуро, або надто оптимістично, і так у всіх випадках: чи то щастя чи нещастя, любовна трагедія чи творча деградація