— Значить, нехай жінка плаче, страждає, аби любила вас?
- Що робити, Ларисо Дмитрівно! У коханні рівності немає, це вже не мною заведено. У коханні доводиться іноді й плакати.
- І неодмінно жінці?
— Звісно, не чоловікові.
Вона чудово розуміла точку зору комерсанта, і ніщо не виводило її з себе більше, ніж продуктові примхи туристів і всіх тих, хто перетворює їжу або на предмет ностальгії, або на рефлекторне шовіністичне чванство. Її пригнічувало видовище співвітчизників, які при відвідуванні Парижа скопом набивалися у фастфуди, їхні скарги на те, що ніщо не нагадує жратву, якою вони звикли давитися цілий рік. Вона бачила в цьому жахливу неповагу до відвідуваної країни.
Двигун всіх наших дій є все-таки особисте щастя.
... вона займалася гімнастикою посеред вітальні.
- Не спиш? — спитав він, знімаючи піджак.
— Звичайно сплю, тільки вмостившись на підлозі і задерши догори ноги.
Хтось: Як знайти себе?
Хабудда: Відпусти те, що ти не є.
Життя жорстоке, безглузде і, по суті, нескінченно принизливе. Всі її краси, насолоди та спокуси існують лише для того, щоб людина розніжилася, лягла на спину і почала довірливо бовтати всіма чотирма лапами, підставивши життя беззахисне черево. Тут вона свого не впустить — вдарить так, що з вереском понесешся, підібгавши хвіст.
Скептичний розум — страшна зброя у боротьбі зі своїм щастям, не дивно, що я в цій битві завжди виходжу переможцем.
... у цьому світі важливо не те, як беруться за справу — сміливо чи несміливо, а те, чим усе це закінчується.
Досить дивно, коли тебе постійно порівнюють із незнайомою людиною.
О, плітки — це привабливість. Вся історія складається із пліток. А лихослів'я - це ті ж плітки, тільки приправлені мораллю і тому смертельно нудні. Я ніколи не читаю моралі. Чоловік, який читає мораль, зазвичай лицемір, а жінка, що читає мораль, неодмінно дурнушка. Найменше жінку фарбує пуританська совість. І на щастя, більшість жінок це розуміють.