Мечеті будинки для живих, а не для мертвих.

Я думала про те, щоб Кріс хотів, щоб я сьогодні сказала. Яку б пораду він мені дав, який був би чимось на кшталт:«А знаєш, дитинко, до біса. Ці хлопці знають про мене все. Розкажи йому про когось іншого». Я вирішила, що розповім дещо про героя Кріса. Про людину на ім'я капітан Джо Кангега. У 1960 році, забравшись у повітряну кулю з фольги, капітан Джо піднявся на висоту 32 кілометри в стратосферу, а потім озброєний тільки парашутом він стрибнув. Він падав 4 хвилини 36 секунд, досягнувши швидкості 740 миль на годину, перед тим, як відкрив свій парашут за 5 кілометрів до землі. Раніше цього не робив ніхто і не повторив і досі. Він зробив це тому, що міг. І ось за що Кріс любив його, бо Кріс говорив«так». Він говорив "так" усьому. Він любив кожного. Він був найхоробрішим хлопцем. Людина, Якого я знала. І ось чому він вистрибував з повітряної кулі кожен день, тому що міг. Бо був. І ось чому… І ось чому… Ми… Ми любили його!

Андерсене, не говори вголос, ти знижуєш IQ всієї вулиці!

— Я не можу це зробити один.
— Ні, можеш.
- Так можу. Та не хочу.

Краще лягти в ліжко і каятися про це, чи просто піти і потім жалкувати все життя? Що мені робити? Краще каятися, так? Краще каятися, звичайно.

Коли ти не можеш поговорити про це зі своєю найкращою подругою, то це не жахливо – це повна дупа, твою матір!

— Має бути спосіб вивудити з нього правду. Можна змусити його дивитися кліпи Періс Хілтон.
— Хочеш, щоби мене під суд віддали?

— Життя продовжується.
— Так, продовжується, лежить у моїй кімнаті, корчиться, його звуть Джон.

Ніщо на нікчемності, ось вони хто! Ви один стоїте їх усіх, разом узятих!

У житті, як і в мистецтві, деякі фінали бувають гіркими, особливо, коли справа стосується кохання. Іноді доля зводить двох закоханих разом лише для того, щоб розлучити їх. Іноді герой, нарешті, робить правильний вибір, але не в правильний час. Кажуть, час вирішує все...