— Люцифере, що з тобою? Ти схожий на біса.
- Як доречно.

Ти знаєш, що постійно крутиться у мене в голові? Де мій бутерброд?

- Що трапилося?
- Кетрін сталася.

- Відкрий магазин.
- Не можу.
- Чому?
— Тоді я не маю часу на тебе.

Знайомі з'являються та зникають, а найкращі друзі – це назавжди. Тому що навіть тоді, коли ти не знаєш, куди йдеш, вони допомагають усвідомити, що ти туди не один.

Чому, коли вона  з іншої кімнати ставить мені запитання, ось це ось, знаєш, на кшталт:«абу-бу-бу-бу-бу... ЗЕЛЕНІ ТАПОЧКИ!?» Я питаю: Що? Вона  каже:«ЗЕЛЕНІ ТАПОЧКИ!» Чому вона  повторює те, що я чув?! Ось ці останні два слова. Як їй це вдається, га?

Що робити, якщо ви опинилися у безнадійній ситуації? Порадуйтеся, що життя досі було до вас добрим. У випадку, якщо життя не було до вас добра, що, враховуючи ваші нинішні обставини, видається вірогіднішим — радійте, що скоро ви від нього відбудетеся.

Світ тримається на прийомах. Грають усі. І тут важливий живий талант. Дар  від народження, те, чого не дасть диплом.

- Гідеон!
— Я тут, капітане.
- Як і завжди.

— Він сказав, що купив цю шпильку на вуличному ринку.
- Я не думаю, що це правда ; я думаю, що він украв її.
- Так, схоже на Едді.
— Він не знав її ціни, просто подумав, що вона вам підійде.
— О, і скільки вона коштує?
— Дев'ять... мільйонів... фунтів.