Тримайся, Сань, терпи! Бог  терпів і нам велів.

— Але може війні не обов'язково бути?
— Звичайно, обов'язково, інакше як ми переможемо?

Дівчатка, у мене вже два місяці не було сексу... Не міг би хтось із вас хоча б просто лягти на мене, щоб я відчула на собі вагу  чоловіка?

- Не подобається в літаку - стрибайте.
- Не можу.
— Отак завжди з метафорами... Доводиться пояснювати: вистрибувати з літака — безглуздо!
— А якщо я не в літаку, я просто там, де не хочу бути.
— З метафорами і справді непросто... Так, а якщо ви в кіоску з морозивом, а зовні море цукерок, квітів і дівчат. Ви у літаку! Ми всі у літаках. Життя небезпечне і складне. І завжди кінчається смертю.

— У вас не було порожнього часу у вашому житті?
— Тільки все моє життя.

«Милий», можливо,«пристрасний» – будь ласка. Але не плутай це з поступливістю.

Цікавість не гріх, Гаррі, але треба бути трохи терплячою.

Головне — те, у що ти віриш. А я вірю в кохання!

— Коли я була маленькою, у мене був уявний друг. Але він не був уявним. Він був справжнім. Я тебе пам'ятаю! Я пам'ятаю! Я повернула решту, можу повернути і тебе! Чоловік у лахмітті, я пам'ятаю тебе, а ти спізнюєшся до мене на весілля! Я знайшла тебе... Я знайшла тебе у словах. І ти знав, що я зроблю це, тому ти й розповів мені історію, про зовсім нову, давню синю скриньку. О, розумно. Дуже розумно.
- Емі, що це?
— Щось старе. Щось нове. Щось, що він позичив. Щось сині.

Ось це так! Ось це Саша з Уралмаша!