- Це не чесно. Пенні не змушує Леонарда триматися за руки.
— Тому, мабуть, є причина...
— Спітнілі долоні, антисанітарія, дурний вигляд... вибирай...
— Наскільки ви знайомі з теоріями порядку в межах всесвіту?
— Ви маєте на увазі теорію світобудови Ейнштейна?... Я, признатися, не сильний у ній…
— Зараз я спробую викласти вам більш популярно: уявіть Всесвіт шести вимірів. Ну, перші чотири проходять у школі – це довжина, висота, ширина та фактор часу. З двома іншими трохи складніше. Це сфера матеріального впливу та сфера уяви. Звідси шестивимірність простору, а не чотиривимірність, як помилково стверджував цей ваш… ну, цей ваш…
— Ейнштейн?
- Так, Ейнштейн. Розумієте?
— Зізнаюся, не дуже. Я художник і звик мислити образами, а чи не вимірами галактик.
— Художник… художник… Добре. Перейдемо на образне мислення. Вас влаштовує формула, що все, що створено нашою уявою, має десь існувати у всесвіті?
- Що робиш ввечері?
- Мастурбую! Запросив би тебе, але й так пліток повно...
Тоді Девіт теж заснув і вперше у своєму житті він вирушив туди, де народжуються мрії.
— Джеку, тобі колись вдавалося на власні очі бачити джерело молодості?
— Вибачте, чи можна повторити питання?
Ніколи не говори ніколи, бо ніколи — це не так довго.
Мудрий король розуміє, що знає, а чого не знає.
— Я, наприклад, давно вже одружений.
- Та НУ! Чи давно?
— А ще в десятому класі закрутився.
— От до чого освіта доводить.
Без змагань ми були б одноклітинними.
Які маленькі черевики.... Яке маленьке чорне плаття... І, чорт забирай, які великі трусики!