Штучний розум. від імені автора
Тоді Девіт теж заснув і вперше у своєму житті він вирушив туди, де народжуються мрії.
Тоді Девіт теж заснув і вперше у своєму житті він вирушив туди, де народжуються мрії.
— Джеку, тобі колись вдавалося на власні очі бачити джерело молодості?
— Вибачте, чи можна повторити питання?
Ніколи не говори ніколи, бо ніколи — це не так довго.
Мудрий король розуміє, що знає, а чого не знає.
— Я, наприклад, давно вже одружений.
- Та НУ! Чи давно?
— А ще в десятому класі закрутився.
— От до чого освіта доводить.
Які маленькі черевики.... Яке маленьке чорне плаття... І, чорт забирай, які великі трусики!
- Ти підеш ось так? Та тут же ґвалтують на кожному розі.
- Так, так, на кожному розі!... Але не кожен день.
Коли я побачив її вперше, вона збиралася повіситись у туалеті. Потім вона пішла за мною. Спочатку вона викликала в мене лише досаду. При цьому в мене в житті теж не ладналося, як і в неї. Але три дні, які я провів з Лайлою - це було найкраще, що я випробував у житті.
- Вони хочуть моєї смерті.
— Та ні, взагалі. Вони просто не хочуть, щоб ти залишався живим.
- Це інше діло! А то я почав переживати.