Ні, немає у нас ще загальної комунікабельності.
Я ніколи йому не довіряв – він надто чесний.
Смерть – це трансформація. Трохи радикальніша, ніж статеве дозрівання, але нічого такого, через що варто засмучуватися.
Іноді все твоє життя зводиться до одного божевільного вчинку.
Нервові клітини, як і свинина, що згоріла, не відновлюються.
Яка ви щира людина… як пожежна.
Я більше не знаю, хто я, і я відчуваю себе тінню якогось незнайомця.
— Вірджинія, тобі не здається, що ти зголодніла з любові і ласки, але налаштувала себе на відмову?
— Я цілком задоволена собою...
— Можемо прогулятися, пообідати... Поплачеш у жилетку?
— Ні... У тиші я зазвичай страждаю поодинці.