Час змінює все. Особливо думки.

Хто тобі наказував писати прокламації? Хто? Ти сам не міг додуматися до цієї гидоти! Хто тобі передавав цей текст? Твоєю рукою водила чужа ворожа воля!

— Ласкаво просимо до нашого затишного дурду, лікарю. Почувайтеся тут як удома.

— Ти мала стати інженером. Зарозумілість у тебе вже є.
— Так ось чому вас там навчають, а я думала...

— Так і що ти робитимеш?
— Я продовжу, доки не знайду того, кого не зможу перемогти.

— Я хочу, щоб ти передала Моллі мої слова, але перекажи їй дослівно.
- Так. Він хоче, щоб я передала його слова дослівно.
- Моллі, ти в небезпеці.
- Звучить жахливо. І перестань тупцювати навколо мене, ти мене дратуєш! Я передам твої слова по-своєму. Моллі, дитино, ти в небезпеці.

— То ви ж із санстанції?
— А ми й флористами підробляємо у вільний час.
— І у ФБР, а ще по четвергах лікуємо плюшевих ведмедиків.

Коли Чарльз Діккенс сказав: "Це був чудовий час, це був жахливий час", у нього, напевно, був роман з одруженим чоловіком.

— Моя люба, давай ми з тобою одразу домовимось: не брехати один одному. Що скажеш?
— Так, це заощадить час.

— Ти маєш захист?
- Тут що водяться ведмеді?!