Не винна я! Він сам прийшов!
Час змінює все. Особливо думки.
Хто тобі наказував писати прокламації? Хто? Ти сам не міг додуматися до цієї гидоти! Хто тобі передавав цей текст? Твоєю рукою водила чужа ворожа воля!
— Ласкаво просимо до нашого затишного дурду, лікарю. Почувайтеся тут як удома.
— Ти мала стати інженером. Зарозумілість у тебе вже є.
— Так ось чому вас там навчають, а я думала...
— Так і що ти робитимеш?
— Я продовжу, доки не знайду того, кого не зможу перемогти.
— Я хочу, щоб ти передала Моллі мої слова, але перекажи їй дослівно.
- Так. Він хоче, щоб я передала його слова дослівно.
- Моллі, ти в небезпеці.
- Звучить жахливо. І перестань тупцювати навколо мене, ти мене дратуєш! Я передам твої слова по-своєму. Моллі, дитино, ти в небезпеці.
— То ви ж із санстанції?
— А ми й флористами підробляємо у вільний час.
— І у ФБР, а ще по четвергах лікуємо плюшевих ведмедиків.
Коли Чарльз Діккенс сказав: "Це був чудовий час, це був жахливий час", у нього, напевно, був роман з одруженим чоловіком.
— Моя люба, давай ми з тобою одразу домовимось: не брехати один одному. Що скажеш?
— Так, це заощадить час.