- Моя дружина викликала Сатану!
- Мені нудно, йдіть!
- Я не викликала Сатану.
— А даремно, добрий альтернативний варіант.

Людина - це не тільки шкіра, кістки та цирозна печінка.

— Тобі колись снилося, що ти стоїш гола на вулиці, а на тебе всі дивилися?!
- Так, дуже приємний сон.

- МЕРЛІН!
— Позбався його.
— Гаюсе, не бачив мого нікчемного слугу?
— Боюся, ні.
- Точно?
— Може, він у таверні?
— Таверна, звісно... Ну, він у мене потанцює! [Артур іде]
— Навіщо про таверну?
— сказав перше, що спало на думку.
— Наступного разу говори друге.

— Пані та панове, хочу уявити Вам… Інтернет!
— Ооо… оО
— Тільки прошу — жодних фото — бо ви його зламаєте.
Жінки та панове. Якщо з цією скринькою щось трапиться, світ, яким ми його знаємо, порине в хаос. Літаки почнуть падати з неба як каміння, суспільство розірветься на клаптики, як паперова серветка… Примітивний людський інстинкт вижити за всяку ціну призведе до жахливого насильства… А тому прошу – жодних спалахів.

Вона мені подобається! У неї є бабині яйця!

Біль - найкраща мотивація!

Іноді ми вибираємо шлях, підкоряючись не розуму, а велінню серця. На ньому нас і чекають найсильніші переживання і найяскравіша любов — неможливе кохання.

— Надсилати старий буксир на переплавку нерентабельно.
— Ви вказуватимете, що рентабельно, що — ні? Про це думати доручено мені. Вам зрозуміло?
- Мені взагалі незрозуміло, як це можна доручати - думати?!

— Мені, будь ласка, овочеву нарізку. Тільки замість буряків я хочу капусту, а замість броколлі — більше капусти. Хочу, щоб овочі були зварені на пару... Вам хіба не треба це все записати?
— Боюся, якщо я почну це записувати, це перетвориться на передсмертну записку.