Типовий Вегас. Навіть самогубства фальшиві.

Починати нове життя потрібно з тими, хто тобі справді дорогий.

Модно в цьому столітті ігнорувати ідею про добро і зло, але зло є і воно знаходить цінність у добрих людях, даючи гріху солодкий смак екстазу.

— Ти… Ти ніколи не відчував болю, правда? Чому ти не відчував болю?
— Біль відчуваєш завжди, Шерлок, але його не треба боятися. Біль, смуток, втрати, смерть - все це добре, добре.
Сперечатись не буду, Шерлок зануда. Сміюся і ридаю. Холмс умирає.
Ну, Шерлок, давай, помирай. Одне невелике зусилля і все буде позаду. Мертвим бути добре, Шерлок. Ніхто тебе не дістає.

Якщо довіра та сумніви разом, то це дуже складно.

- Смерть.
- Верховна жриця.
- Я коханець.
- Кхм. Три хвилини.

- У мене є чарівний компас, який вкаже шлях. То навіщо мені потрібний ти?

— Шлях до найбажанішого... але це не порада Братства, правда?
— А що це?
- Я. Мертвий.

— Занепокоєти такого каскадера через нісенітницю.
— Але ж тобі добре платять.
- Я не люблю халяву!

— Це тобі легко!
— Це для всіх звичайних людей просто!

Кажуть, страждання – це біда. Але якби мене запитали, чи вибрав би я жити, як жив до полону або пройшов би його знову, я б сказав:«Заради Бога, я готовий знову пережити полон». Коли наші життя сходять із курсу, нам здається, що все зникло. Але це лише початок чогось нового, кращого. Поки є життя, у ньому є і щастя. І багато, багато щастя попереду.