Дядько чарівник, забирай мене звідси!

- Боїшся?
- Напевно.
- Добре.
— Що тут хорошого?
— Те, що ти не дурень.

Дружба і гроші - олія і вода.

— Джоне, ви солдат. Вам потрібен час, щоб звикнути до громадянського життя, і записи в блозі про все, що з вами відбувається, дійсно допоможуть вам.
- А нічого не відбувається.

— Іди, ти віриш у зло?
— Звичайно, вірю, торгую нерухомістю.

— Треба зацінити новий фільм про Індіану.
- Вже зацінив.
- Без мене?
— Ти був у пеклі.
- Це не відмазка.

- Ніяк не можу зв'язатися з Емі. Я відправив е-мейл, зайшов у відеочат, написав у твіттер, відзначився на її сторінці на Фейсбуці, надсилав їй повідомлення. Безрезультатно!
— А телефоном не пробував зателефонувати?
- Телефон! А знаєш Леонарде, ти в якомусь сенсі мудріший за всіх нас!

Зброя вбивства - воно ж місце злочину! Яка справа – шедевр!

Вона не вирячиться, це в неї обличчя таке.

Розповідь про громадянську війну від першої особи? Для вчителя історії це як порно.