Якщо скажеш що-небудь у дусі« Немає лиха без добра» я запущу тобі в голову арахісовий сендвіч.

У медичній школі стільки уроків на тему«як урятувати життя», але жодного«як продовжувати жити».

— Ми граємо з вогнем, панове. ЦРУ швидко змушує замовкнути тих, хто сує носа в їхні справи.
— Не хочу розчаровувати тебе, але ти вивчаєш жуків, слиз та какашки. Навряд чи тебе хтось замовить.
— Гей, дуже багато хто прагне моєї смерті!
— Навіть казати нічого не буду.

— Я боялася, що ти подумаєш, що я погана мати…
— Мила, ти холоднокровна, накачана силіконом безжальна вбивця. І я сумніваюся, що ти на сто відсотків людина, але ти приголомшлива мама.

— Сказати тобі те, що ти вже знаєш?
- Ні, доведи, що це відомо тобі.

— Патрік Верона провів у цьому кабінеті більше часу, ніж я.
- За що?
- Зараз візьму його особисту справу. О, хвилиночку, тут написано: "Тебе це не стосується".

Щоб підкорити сцену, її треба підірвати!

Улюблених втрачаєш не тоді, коли вони вмирають. Улюблених втрачаєш тоді, коли втрачаєш себе.

- Який план, Гаррі?
- Добре. Нам потрібно щось знайти. Захований тут, у цьому замку. І це допоможе нам перемогти.
- Ясно. І що це?
- Ми не знаємо.
- Де воно?
— Цього ми також не знаємо. Я розумію, відомостей мало...
— Їх взагалі нема.

Червона сукня, шпильки, найсумніша дівчина з келихом мартіні.