Для того й існують переконання. Щоб чинити правильно, коли ми засліплені сумнівами та страхом. Переконання нас визначають. (Для цього і потрібні переконання, щоб розуміти, як чинити правильно, навіть коли в очах застигають сумніви і страх. Наші переконання характеризують нас... Якщо втратити їх, ким ми будемо?)
- Як тебе звати?
- Буч.
- Що це означає?
— Я американець, люба, наші імена ні хрена не означають.
- Магія. Це так дивно. Як у книгах про Гаррі Поттера.
- Нічого. Ось прочитаєш сьому книгу... Охохо... Я плакав!
Життя — це повільний уникнення щастя. Нас пов'язує з нею лише низка хворобливих спогадів... Спогади постійно підживлюються уявою та фантазіями. Ми завжди перетворюємо на правду нашу брехню.
Сукня має підлаштовуватися під тіло, а не тіло відповідати сукні.
— Якщо доведеться стріляти, куди краще цілитися?
— Тільки не в мене.
- Айн момент, шеф -... по маленькому.
- Тільки по-маленькому.
- Ага!
— Здебільшого будемо, коли алмаз повернемо.
Твоя битва за виживання розпочнеться прямо зараз. Чи не хочеш, щоб тебе судили? Не будуть. Вважаєш, що ти недостатньо сильна? Помиляєшся. Боїшся? Не бійся. У тебе є вся необхідна зброя. Бороться.
— Все йде непогано, багато подорожуєш — польоти довкола світу двічі на місяць.
- Давай, просвіти мене - двічі на місяць польоти навколо світу - все правильно, але як ти дізнався? Хочеш сказати, що побачив у мене на краватці пляму від кетчупу, яку продають тільки на Манхеттені? Чи у мене на взутті особливий бруд?
— Я перекинувся кількома словами з твоєю секретаркою — вона мені все розповіла.