— А ви якого біса тут?
- Я теж радий вас бачити!

- Тут мертва жінка.
— Чудовий аналіз, але я думав, ви копнете глибше.

— Чому він підказує нам?
- Добрий самаритянин.
- Споряджаючи живі бомби?!
- Злий самаритянин.

— Ці світлини... Вони не для чутливих людей. Я б попросив міс Ватсон... вийти надвір.
- "Міс" Ватсон - лікар. Мало що вона не бачила... Я помилився, Ватсоне. Такого ти, певно, не бачила.

У вас безцінний дар  мовчання! Він робить вас чудовим партнером.

- Обидва йдіть?
— Самогубство неправдоподібне. Хто сидить удома, коли навколо такі веселощі?

— Відкинувши абсолютно безглузде співчуття, я сказав би, що труна призначена для того, хто не високий на зріст. Це, найімовірніше, жінка.
- Не дитина?
— Дитячий був би дорожчим. Цей з іншої цінової категорії, але все ж таки найкращий у своєму класі.
— Самотня ніч у Гуглі...

Казки краще за правду. Моя блискуча дедукція – блеф. І ні в кого немає  комплексів, раз Шерлок Холмс — пересічна людина.

— Я відчуваю, що ми останнім часом віддалилися один від одного. - Це ти від мене з'їхав. - Я розмовляю з Мері, Шерлок.

— Вріж мені по обличчю.
- Врізати тобі?
- Мене що, погано чути?
— Я завжди чую«врежь мені», коли ти кажеш, але зазвичай це підтекст, не більше...