Олександр Островський. Свої люди - вважатимемося
І богу догодити на чужий рахунок норовлять.
І богу догодити на чужий рахунок норовлять.
Нічого не сукняне. Рило як рило. Був би розум у голові...
Ось воно, життя-то; істинно сказано: метушня суєт і всіляка метушня. Чорт знає, і сам не розбереш чого хочеться.
Один автор тільки розповідає, що буде вперед.
Нині кожен норовить, як тебе за браму схопити, а ти совісті захотів.
Не женись за великим, будь задоволений тим, що є.