На море. Паша
— Яр, ну давай вже накотимо, ну?
- Ти ще куди? Тобі б тільки нажертись!
— Бачу, не готовий. Зрозумів!
— Яр, ну давай вже накотимо, ну?
- Ти ще куди? Тобі б тільки нажертись!
— Бачу, не готовий. Зрозумів!
- Нахрена ти мені налив?
— То ви ж попросили.
— Ну, я в дупу. А ти тверезий. І хто думати має?
— Я тут подумав... Нам треба ще раз поговорити, щоби розставити всі крапки над«і».
— Паш, мені здається, ми розставили всі крапки не лише над«і», а й над іншими літерами алфавіту.
— Будь ласка, сідайте, зараз Родіон приготує чай, а я поки що знайду що-небудь до чаю. Родіоне, що є до чаю?
- Склянка.
Благословенний час, коли зустрічаємо поета. Поет брат дервіша. Він не має ні батьківщини, ні благ земних; і тим часом як ми, бідні, дбаємо про славу, про владу, про скарби, він стоїть нарівні з володарями землі і йому поклоняються.