—«Нікого не клич щасливим, поки він не помер». Геродот.



– А я живий, і саме тому щасливий, як молюск.

– Геродот не про те казав, що мертві щасливі. Він мав на увазі, що про життя людини не можна судити, поки вона не проживе її до кінця.