— Я знаю, ти боїшся стосунків, Поллі. Твоє життя було схоже на автостоянку, люди весь час приїжджали та виїжджали. Не дивно, що ти не звикла прив'язуватись до когось. Ось чому я прощаю тебе за те, що ти так погано подумала про мене.
- Прощаєш мене?
- Так. Пробачаю тобі. Не дуже приємно думати, що жінка, яку ти любиш, легко вірити, що ти ліг із нею в ліжко заради помсти. Це прикро.
- Демон?
- Я люблю тебе. Я все життя робив усе, щоби не закохатися. А потім зустрів тебе, і зненацька в мене не залишилося іншого вибору.
— Ти казав, що ніколине дозволиш цьому статися.
— Виходить, ти знову довела мені, що я зовсім не контролюю все навколо. Ти мала рацію: я боявся відповідальності за щастя іншої людини. Я люблю тебе дуже сильно.

Шлюб - це відповідальність.

Потрібно приймати правильне рішення у правильний момент.

Твоє щастя мій головний пріоритет.