... коли ми зустрічаємо тих, у кого закохуємося, є ніша в нашій душі, в якій сидить історик, трохи педант, хто уявляє чи згадує цю зустріч, а в інший час людина проходить повз, не помітивши. Але для того, щоб закохатися, всі частини тіла повинні бути готові прийняти іншу людину, всі атоми повинні рухатися в одному напрямку для здійснення бажання.
Його не цікавить, як вона поводиться з іншими. Він хоче її тут, хоче насолоджуватися її пихатою красою, її мінливим настроєм. Він хоче, щоб вони пригорнулися один до одного, немов сторінки закритої книги, він хоче розчинитися в ній, щоб їх ніщо не поділяло.
Так, вона померла. Через мене. Бо я її любив. Тому що у мене незвичайне ім'я.