Та чого тільки не трапляється в житті!

Коли людині по-справжньому важко, вона не плаче і голос її звучить майже спокійно. Біль іде вглиб. Істерика і сльози – супутники скоріше слабкого чи показного болю, ніж справжнього.

Падаюча правиця якщо і не караюча, то неодмінно зухвала, загрозлива.

Суспільство не дійшло до вкрай точки у своєму розвитку; можливе подальше вдосконалення розумове та моральне. Отже потрібні суспільству і керівники і проповідники істини, і пропагандисти.

По одному виду їх одразу можна було відрізнити від помічників, секретарів і різноманітних обслуговуючого персоналу. Кожен делегат підходив до столу і, продовжуючи розпочату ще в кулуарах розмову, займав своє місце з тією неповторною хазяйською невимушеністю, яка буквально кричала:«Ми – сила». У кожному жесті, у кожному погляді прозирала переконаність у своїй корисності, важливості того, що вони тут уявляють.

Кращий спосіб обдурити когось — створити в нього враження, що він на власні очі виявив щось.

Повернення на берег - не спосіб сховатися від припливу.

Є на світі пристрасті, тривоги, дика гра подій та почуттів, що доводять до прокльонів.

Людина талановита нагадує квітку, яка піднімається дуже високо. Його хочуть зірвати першим. А що ж інші квіти? А ті наповнюються заздрістю, їм достатньо власної краси, інший краси де вони хочуть визнавати.

Нарешті відшуміли весняні грози, літо утвердилось у своїх правах, і якщо колись стояли нестерпні холоди, то тепер, на початку липня, почала дошкуляти нестерпна спека.