Банальність це коли давно відоме залишає тебе байдужим. Коли давно відоме змушує стискатися серце, це називається істиною.

Кохання – це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке не здатна.

... Адже давно відомо, що ніхто не буває настільки зарозумілим, як принижені, і що боягузтво і нахабство часто вживаються в одній натурі.

Жінка це призма, через яку треба дивитися на речі, якщо ми хочемо, щоб вони подобалися нам.

Минулого року — четвертого липня, у День незалежності США — честь приготування ленчу була довірена Норману, і той створив таку яєчню, що й зараз я, буває, прикидаю, чи застане нас і нині четверте липня в морі. Норман куховарив з величезним задоволенням і старанням - спочатку підсмажив бекон, потім злив жир, потім злегка бекон підсушив, потім, нарешті, кинув на сковорідку яйця і священнодіяв ще хвилин п'ять, поки ми не взялися понукати Америку від імені решти світу.

П'ять органів чуття складають основу світу, даного нам у відчуттях, і ми знаємо і цінуємо кожен із них. Існують, однак, й інші сенсорні механізми – якщо завгодно, шости, таємні почуття, не менш важливі для нормальної життєдіяльності, але діють автоматично, в обхід свідомості, і тому незрозумілі та невизнані. Ми дізналися про них лише завдяки порівняно недавнім науковим відкриттям. Ще у вікторіанську епоху відчуття відносного становища тіла та кінцівок, засноване на інформації від рецепторів у суглобах та сухожиллях, неточно визначали як«м'язове почуття»; сучасне поняття пропріоцепції (суглобово-м'язового почуття) сформувалося наприкінці ХІХ століття. Що ж до складних механізмів, за допомогою яких тілоорієнтує себе у просторі і підтримує рівновагу, то до них черга дійшла лише у ХХ столітті, і вони досі тануть у собі безліч загадок. Ми стоїмо на порозі космічної ери, і, можливо, лише нова свобода життя в невагомості і пов'язані з нею небезпеки дозволять нам на практиці оцінити всі переваги та недоліки середнього вуха, напередодні кісткового лабіринту та інших непомітних рефлексів та рецепторів, які керують просторовою орієнтацією. Для здорової людини у нормальних земних умовах вони просто не існують.

Мені казати вам, що з того моменту всі троє жили щасливо? Я цього не скажу, бо так не буває. Але щастя вони мали.

Щодо жінок завжди треба бути гнучким, а якщо вимагати від них занадто багато, то можна втратити все.

Море не винагороджує тих, хто надто тривожний, надто жадібний або надто нетерплячий. Розкопки у пошуках скарбу говорять не лише про нетерплячість та жадібність, а й про відсутність віри. Терпіння, терпіння і ще раз терпіння — саме йому вчить нас море. Терпіння та віра. Потрібно залишатися відкритим, невибагливим і вільним від думок, як сам морський берег — чекаючи на подарунок моря.

Особу мою виліпили літаючі ліжка, гогочливі відьми та заливисті пташки. У поєднанні з жахливою кінохронікою Голокосту, яку демонстрували у нас у храмі, а також — розповідями про кущі, що горять, співають горлиці і моря, що розступаються: чарівні історії міцно надрукувалися в мені своєю втішною силою. Я росла дівчинкою несміливою, найповніше щастя переживала лише в книгах: їхній відкритий світ манив мене і приймав до себе.