Чим більше у тебе справ, на які ти можеш відволіктися, тим краще.

— Як ти справляєшся з цим?
Фінник дивиться на мене з недовірою.
- Я не впораюся, Кітніссе! Абсолютно. Щоранку я висмикую себе з кошмарів і бачу, що в реальному світі нічого не змінилося. — Щось у виразі мого обличчя змушує його замовкнути.
— Краще не піддаватися цьому. Зібрати себе наново вдесятеро складніше, ніж розсипатися на шматки.

- Бідолашний Фінник. Ти, мабуть, перший раз у житті став несхожим на красеня?
- Що ж. Незвичайне відчуття. Ну, ти ж якось все життя терпіла.