Люди, які мислять лише в масштабах власного існування, не годяться для державної діяльності.

Я побачив, як коротке і неміцне людське життя, що цілком залежить від випадку, жахливо безпорадне у здійсненні навіть найскромніших своїх задумів.

Управління державою — це суміш насильства, влади та потурання, а закон — компроміс між протилежними інтересами.

Багач тупів, а бідняк дичав і озлоблювався, і кожна нова можливість, що відкривалася перед людством, робила багатія все багатшим, а бідняка все менш необхідним і тому менш вільним.