— Школярка? Жах, Скотт!
— Хто тобі сказав?
— Уоллесе, хто ж ще.
— Уоллесе, ну ти й трепло!
— Ти мене знаєш.

— Ти мужик чи ні? Ти сьогодні може до другої половини бази добіжиш.
- Ти думаєш?
— Ну, якщо за годину зганьбуєшся — знайдете мене біля замку.
— Якщо зганьблюсь?
— Не коли, а коли... Побачимося за годину.

— Сьогодні я грав у верхньому регістрі і маю друге побачення. Не хочу, щоб ти мені побачення побачив.
- Гаразд, Скотт. Але за це я висунув ультиматум.
— Один із твоїх знаменитих ультиматумів? Але це тяжко, мене ламає.
— Цей ще не такий відомий. Ти маєш розлучитися з Найвсом, цим бідним янголятком, сьогодні. Якщо не порвеш, я розповім про цього Рамона.
- Що? Ти... Привіт і доброго ранку Джиммі.
- Подвійні стандарти! Ти чудовисько.
— Книгу правил для геїв не я вигадував. Якщо в тебе з цим якісь проблеми … Досить.... то вирішуй їх із примарою Лібераче. [відомий американський піаніст-гей]. Віддай шинку і вперед у окопи.

Я з дівчатами не б'юся, вони... м'які.

— Давай ми говоритимемо про неї, як про хлопця.
— Я зустрів її в бібліотеці. Я прийшов на тусу, і вона теж там. Здається вона  дівчина моєї мрії. Справді, я абсолютно в цьому впевнений.
— Тоді тобі треба розлучитися зі школяркою.
— Що вирішив каламутити одразу з двома? Тоді тобі треба розлучитися зі школяркою.
- Неправда. Хто тобі сказав?
- Уоллес, Хто?
— Та він же непритомний! Уоллесе, як ти це робиш?
- Ну і фіг з ним. Ти найкраще знаєш, як хрінова, коли тобі зраджують.
— Може, займешся ділом?
— Ти маєш рацію, піду всім по асці цю новину напишу. Доки.

— Ти мене не пам'ятаєш, ми познайомилися на вечірці Джулії.
- Ти гнав про Пекмена?
- Ні, зовсім не я. То був якийсь дурень. Я інший дурень.

- Вгадай, хто бухом!
- Мабуть, Воллесе.
- Вгадав!

— А знаєш, що хрінова?
- Що?
- Взагалі все.

- Якщо вона  дівчина твоєї мрії, скажи їй. Скажи це слово на літеру "Л".
- Лесбіянка?
- Ні, інше слово на "Л".
- Лесбіянки?

Я влізбіянився в тебе!