— Старий банк був гарний...
— Його грабували.
— За красу треба платити.

- Я бачив, як він носив трупи.
- Які трупи?
- Трупи всіх, хто тут перебуває.

- Тонем, - кажуть, - дірки в бортах. Вода хльосе, затикати нічим.
— То дійдіть до берега і рятуйтесь. Ось він, берег, поруч.
— Ні, що ви, ми на берег не можемо. Тому що для виходу на берег у нас ще теорія причалізації не розроблена.
— А без теорії просто так ви не можете?
— Не можемо, бо ми зачаровані.
— А хто ж вас може розчарувати?
— Ніхто нас не може розчарувати. Тому що Карла Марла нас зачарував, а сам помер. І Фріц Анголятко помер. І Лукич залишився вічно живий, тобто назад помер.