Народ у нас слабкий, розпорошуючий. Ти до нього з добром, а він намагається тебе в ложці втопити. Велику треба вправність мати, щоб із цим народом у чистоті себе зберегти.

І пшеничне зерно не одразу плід дає, а також поцеремониться. Спершу треба його в землю посадити, потім чекати, поки в ньому відбудеться процес розкладання, потім воно дасть паросток, який прозябне, в трубку піде, воскресне і т. д. Ось через скільки чарів повинен перейти зерно раніше, ніж дасть плід сторицею! Також і в гонитві за ідеалами.