— Вітаю! Домоглася свого. Вхопила багатого, знаменитого.

— Ти безсоромна, доню. Я просто люблю його.

— Любиш, любиш. Багатих та знаменитих завжди люблять.

Я була мертвою. Можливо це прозвучить дивно, але єдиним способом вижити було... припинити жити. Ні, не накинути на шию петлю, а припинити відчувати, припинити реагувати.

— Добре, хоч було?
-... не виспалась.
— Ще не вистачало, щоби ти з мужиком виспалася!

— Скажіть, що там немає виходу?
— Ні, там глухий кут.
- Уу! Повний глухий кут!..

У мене збилося подих, я не могла крикнути, щоб попросити про допомогу, і я відчувала, що йду на дно.