Коли затихли голоси на дитячих майданчиках, на зміну їм прийшов відчай. Дуже дивно, що відбувається у світі без дитячих голосів.

- Батько! Батько! Чому ти злишся, я нічого поганого не зробила!
— Коли я погодився відправити тебе до того дорогого гойського коледжу, що я тобі сказав?
— Що там буде жахлива їжа?
- То, головне, що я тобі сказав?
- Воно теж було про їжу!
- Інше головне, що я тобі сказав!?
-«Не вибирай слабкого чоловіка».

Долі людські примхливі, як хвилі моря, вони шумлять, вирують, з хвилину іскряться на сонці, усміхненому ним, потім зі стогоном розбиваються об стіну — і настає ніч і забуття.

— Думаєте, щось може піти не так?
— Життя навчило мене з того, що все й завжди йде не так.

- Міріам, ти ж не гейша. Ти моя дружина. Я завжди хотів, щоб ти поділяла зі мною прикрощі та радості, поразки та успіхи. Щоб ти була частиною мене, а я тебе.
- Я не хочу чути про всякі неприємні речі, Кевін, - твердо сказала вона. - Просто не хочу. Містер Мілтон правий. Це як черевики, які залишаєш за дверима, щоб не заносити додому бруд. Будинок  людини – це її персональний шматочок раю.

— Ця справа небезпечна — бути християнкою! 
- Хай так! Мене нічого не лякає! Я готова на все!

Жінки повинні бути матерями, це має бути в їхній крові, це приходить із цицьками, так? Наперед підготовлене обладнання. Чи є винятки? Що, якщо деякі з нас мають багато подорожувати чи керувати мережею цілодобових забігайлівок? Що, якщо дехто з нас все життя має говорити з дорослими?

Сподіваюся, ми зрушимо з мертвої точки. У тебе вроджена здатність приваблювати неприємності. А саме це нам зараз найбільше і потрібно.

Ми зустрілися на годину і розлучимося навіки.

— Якщо на людину дуже довго тиснути, вона ламається.
— Або ж обростає шипами.