Можеш не витрачати на мене свій сарказм, величезна вагітна тварина.

— Містер Еванс потрапив у аварію?
— Так, його підім'яла вантажівка під назвою«життя».

Я розумію твої почуття. Це була б найкраща праця на світі, якби не всі ці хворі в палатах.

Коли мій батько хотів показати, що любить мене, він просто спеціально промахувався, кидаючись у мене пляшкою.

Я не можу змусити тебе присягнутися на Біблії, тому що в тебе шкіра на руці облізе.

За якою статистикою?! Причому тут статистика?! За статистикою, 80% хворих на рак підшлункової вмирають протягом п'яти років, 95% апендектомії проходять без ускладнень. Ми бачили ракових хворих, які вижили, та пацієнтів з апендицитом, які померли. Статистика не має відношення до конкретного життя. Або ти будеш добрим батьком, або не будеш. Зрештою, твої батьки розлучилися, а ти все-таки примудрився стати відносно непоганим лікарем.

Це настільки шикарний момент, що я готовий змінити попередній, одружитися з цим і народжувати безліч таких маленьких моментиків.

Твоя відповідь була настільки невірною, що мало не стала правильною!

— Ось що я вам скажу, якщо ми хочемо перемогти хворобу, — а ми її переможемо — ми зробимо це єдиним способом, ми маємо стати командою, командою, командою, командою. Зрозуміло?
- Так, Доктор Кокс!
— Сисічка моя, я зараз взагалі не з тобою спілкуюся.

— Хм...
— У чому річ?
— Мені просто було цікаво, як тобі вдається зачісувати волосся так, що роги не видно?