— Кажуть, кінь ніколи не наступить на лежачу людину …
— Не певен, що кожен кінь про це чув. Під віз! Швидко!

– Це Плотва? Але Плотва ж була гнідою, а ця каштанова.
– Усі мої коні звуться Плотвами. Ти чудово знаєш і перестань балакати.

Світ змінюється, сонце заходить, а горілка закінчується.

- Історія? Родерік де Новембер? Читав, читав. Коли навчався в Оксенфуртській академії, історія посідала друге місце у списку моїх улюблених предметів.
- А перше?
- Географія, - серйозно сказав поет. — Атлас світу був великий, за ним найлегше було приховати міхур із горілкою.

- Не правда! — тупнула ногою Цирі. — Геральт зовсім не каже. Він... він взагалі мовчить. Я ж бачила. Він стоїть і мовчить...
— У тому полягає роль поезії, Цирі. Говорити про те, що інші мовчать.

Ніколи не випадає друга нагода створити перше враження.