Тіло її тут, візьміть його; а душа тепер не ваша: вона  тепер перед суддею, який милосердніший за вас!

Придивилися ви, або не знаєте, яка краса в природі розлита.

Відкрилася безодня, зірок повна,
Зіркам числа немає, безодня - дна.

Ну чого ви боїтеся, скажіть на милість! Кожна тепер трава, кожна квітка радіє, а ми ховаємося, боїмося, точно напасти якусь! Гроза вб'є! Не гроза це, а благодать! Так, благодать! У вас все гроза! Північне сяйво загориться, милуватися треба і дивуватися премудрості:«з північних країн встає зоря»! А ви жахаєтесь та вигадуєте: до війни це чи до моря. Чи йде комета, — не відвів би очей! Краса! Зірки вже придивилися, всі ті самі, а це обновка; ну, дивився б та милувався! А ви боїтеся і подивитися на небо, тремтіння вас бере! З усього ви собі лякав наробили. Ех, народ.

... чесною працею ніколи не заробити нам більше хліба. А в кого гроші, пане, той намагається бідного закабалити, щоб на його дарові праці ще більше грошей наживати.