Маленькій людині ненависть необхідна як їжа і повітря, їй потрібно звинувачувати когось у своїх помилках.

Мені було в радість вчитися в неї, а вона отримала таке ж задоволення, навчаючи мене. Мабуть, це сповнювало її відчуттям власної потреби.

Зло завжди знайде щілину, щоб вибратися на волю.

Про мене кажуть, що я завжди бачу майбутнє тільки в похмурому світлі. Але ж у цьому випадку на людину чекає менше розчарування.

Від найманців не вимагають якихось високоморальних рішень. По суті, найманець взагалі відсуває мораль убік або у кращому разі перебудовує світ навколо себе так, щоб той відповідав його способу життя. Чи добре він несе службу, чи вірний присязі, як належить до товаришів, — ось що по-справжньому важливо. За межами безпосереднього оточення немає нічого людського. Тому все, що найманець робить або чому є свідком, втрачає своє значення — доти, доки не ставить під загрозу існування нашого братства.

Релігія - гість, який, якось вранці постукав у твої двері, не піде вже ніколи. Вона  має надприродну силу і штовхає людей на абсолютно нераціональні вчинки.

— Скажи, Костоправе, чи є боги? Я ніколи не вірила у богів.
— Не знаю, Пані. Я ще не зустрічав осмисленої релігії. Вони зазвичай непослідовні. Боги, судячи з описів їхніх шанувальників, переважно психопати з манією величі і параної. Не знаю, як вони живуть зі своєю одержимістю. Можливо, втім, що люди просто не здатні правильно інтерпретувати дії істоти, яка безмірно їх перевершує. Можливо, кожна віра — це потворний і брудний уламок істини. Можливо, і є сили, які ліплять наш світ. Але я ніколи не міг зрозуміти, навіщо богам у такому величезному світі хвилюватися через людські долі чи молитви.