Ми пройшли через цвинтар і зупинилися перед скромним надгробком на могилі Петлюри. Коновалець перехрестився - я наслідував його приклад.
Якийсь час ми стояли мовчки, потім я витяг з кишені носову хустку і загорнув у неї жменю землі з могили.
- Що ти робиш?! – вигукнув Коновалець.
- Цю землю з могили Петлюри відвезу на Україну, - відповів я, - ми на його пам'ять посадимо дерево і доглядатимемо його.