- Ы-и-и-и-и, Женько, ти зло-о-о-о-о!... - Просипіла Варя, трохи обернувшись до сатиру.
– Зате одразу всім ненудно стало, – життєрадісно прошепотів Євген, задоволений до снаги, що сколихнув сонне болото аудиторії.
- Та хто ви такий, щоб судити, хто несе цивілізації благо, а хто загибель!? Державний механізм він вивчав, із вождями знайомився! А з графом Толстим, із Федором Михайловичем Достоєвським ви познайомилися? А російську літературу ви читали? Що часу не вистачило? Двічі два це завжди чотири, а тричі три дев'ять, так? Дві паралельні прямі ніколи не перетинаються? Це у вашого Евкліда вони не перетинаються, а у нашого Лобачевського перетнулися!
Жаль мені людину, яка щиро засмутиться через чужу удачу. Значить, зовсім погані його власні справи — за великим рахунком.
... а завтра почнеться нове життя. Не обов'язково прекрасна та дивовижна. Не обов'язково. Але все ж таки нова. Все ж таки життя.