Вівторок.
Нічого нового. Існував.

Знаю, що більше ніхто і ніщо не зможе навіяти мені пристрасть. Розумієш, почати когось любити – це ціла справа. Потрібна енергія, цікавість, засліплення… Спочатку буває навіть така хвилина, коли треба перестрибнути прірву: варто замислитись, і цього вже не зробиш. Я знаю, що більше ніколи не стрибну.

... я по горло ситий одухотвореними предметами, собаками, людьми, усіма цими м'якими масами, що мимоволі ворушаться.

Я один на цій білій, облямованій садами вулиці. Один – і вільний. Але ця свобода трохи нагадує смерть.